Як житомирські бізнесмени прогнулися перед “зеленими клоунами” і відсвяткували свою незалежність від народу
Прапор на майдані Соборному в Житомирі провисів у гарному стані менше місяця. Його офіційно підняли в центрі міста 23 серпня до 30-річчя “незалежності” України, а вже 22 вересня було видно, що він почав рватися, – повідомляється на інтернет-сайтах Житомира.
Влада зазначає, що прапор не коштував 2,6 млн. грн., а лише 30 тис. грн., тому його змінюватимуть, за потреби, кожних два місяці.
Начальник управління капітального будівництва Житомирської міської ради В’ячеслав Глазунов каже, бачив, що прапор почав сотатися:
«Ми вже передали прапор на обслуговування КП “Зеленбуд”. Директор цього підприємства знає про те, що прапор почав сотатися, він повинен його закупити. Його вартість приблизно 30 тисяч гривень. У нас є ще один зимовий прапор в запасі, зараз піднятий прапор з літньої тканини. Вони зроблені з різних матеріалів, з яких саме – точно не скажу».
У той час в КП «Зеленбуд» зазначають, що прапор буде на балансі підприємства лише через тиждень, і тільки тоді будуть вирішувати, замінювати його, чи ні.
«Поки що сказати нічого не можу. Взагалі передбачена заміна прапора кожні 2 місяці, але якщо прапор буде у гарному стані через два місяці, тоді не буде сенсу заміняти його на новий. Передача прапору на баланс “Зеленбуду” відбудеться орієнтовно через тиждень (цей тиждень вже пройшов – ред.). Коли передадуть нам прапор на обслуговування, ми вивчимо питання про те, де цей прапор замовляли, яка його вартість, промоніторимо ринок, і тоді будемо піднімати питання його заміни. Закуповувати прапори буде балансоутримувач, тобто, наше підприємство», – коментує директор КП «Зеленбуд» Олександр Волокіта.
Прапор шили на замовлення у Вінниці. Його ширина – 14 метрів, висота – 8 метрів, вага – 11 кілограмів.
Ось так житомирські бізнесмени при владі на чолі з Сухомлиним за народні кошти прогнулися перед владою “зелених клоунів” – витративши мільйони гривень на встановлення прапора, який через пориви вітру потрібно буде міняти кожен місяць чи два, витрачаючи значні суми з міського бюджету. І це, у прямому і переносному значенні – гроші на вітер. Ніби не можна було знайти їм краще застосування.
Один аварійний київський міст у Житомирі чого вартий, чи відсутність тротуару на вулиці Саєнка, де діти щодня ризикують життям, йдучи до школи, шарахаючись в сторону від автомобілів та величезних автобусів маршруту № 25, габарити яких завеликі для тієї вулиці.
Більше того, з дня офіційного (з помпою) підняття в центрі Житомира того прапора, флагшток якого зведено на місці колишнього пам’ятника Леніну та біля будинку колишнього обласного комітету Комуністичної партії України, житомиряни побоюються прогулюватися площею Соборною (колишньою площею Леніна), оскільки пам’ятають, що подібна споруда в Херсоні напередодні “свята” просто гепнулася і прямо на авто чиновника, який приїздив перевіряти якість будівельних робіт.
І ця якість нинішніх житомирських будівельників, які також “пиляють” міський бюджет, така ж як і у херсонських. Що підтвердив й провал вантажівки під асфальтове покриття на тій же площі Соборній-Леніна, яку пан Сухомлин і К0, реконструювали напередодні свята їхньої (бізнесової) незалежності від народу.
Тому скільки простоїть той флагшток і які будуть наслідки його можливого падіння – поки що невідомо.
Сміх та й годі. А чого тут дивного – в Україні ж править “95-й квартал”! І кожен місцевий панок хоче брати участь у цьому дійстві. Такий вже менталітет українців – пристосовуватися під будь-яку владу. Навіть якщо вона тимчасова і антинародна.
Підготував Тарас СРІБЛЯСТИЙ
P.S. А у жителів Смоківки (приміського поселення Житомира зі сторони Києва) своя версія появи високого флагштоку з великим прапором в обласному центрі.
Як відомо, житомирський бізнесмен при владі №1 пан Сухомлин любить полякати курей, домашніх тварин та людей гуркотом власного літака, відпочиваючи на ньому від “трудів праведних” по розподілу міського бюджету. А під час посадки, як відомо, важливо знати напрям вітру. І от тепер житомирський мер, глянувши на “витвір архітектурного мистецтва” на площі Соборній-Леніна буде точно знати, де лякати курей (на Смоківці чи у Калинівці), заходячи на посадку аеродрому, що носить ім’я комуніста С.Корольова, який став генієм, як відомо, зовсім під іншим прапором – у часи, коли влада була дійсно народною, а лихварів до влади не допускали навіть на гарматний постріл.
