У нас депутатів не люблять на будь-яких рівнях і не розуміють того, що саме від місцевих депутатів залежить їхній благоустрій і стратегія розвитку громади. Хоча деякі депутати отримують мандат, щоб лобіювати інтереси власного бізнесу або бізнесу свого роботодавця. Чи для того, щоб отримати земельні ділянки або кошти за потрібні комусь – але точно не громаді – голосування.
У Новогуйвинській селищній раді, яка після виборів не вилазить зі скандалів, місцеві депутати, які б мали в першу чергу відстоювати інтереси своїх виборців, почали з працевлаштування самих себе. Новогуйвинська селищна рада стала «коритом» для багатьох місцевих депутатів…
До Новогуйвинської селищної ради, де вибори відбулися на пропорційній основі, було обрано 26 депутатів від 8 політичних партій.
– Після виборів одразу стало зрозуміло, хто і з якою метою йшов на вибори, – розповідає депутат Новогуйвинської селищної ради Сергій Котвицький. – Депутати від партії «За майбутнє» працевлаштувалися у селищній раді повним складом: О. Кислицький став екологом, В. Попов спеціалістом, А. Михайлов отримав посаду начальника житлово-комунального господарства, очоливши при тому профільну комісію.
«Свободівці» отримали величезний шмат свого пирога, представники від цієї партії, від якої був обраний і голова громади ( нині покійний С. Крутій) займають сьогодні в Новогуйвинській селищній раді двадцять ключових посад. Так Олег Паньків та Світлана Садовська призначені заступниками селищного голови. Депутат-свободівець Олександр Гребенюк працює завідуючим Троянівською медичною амбулаторією…
Депутат від партії «Пропозиція» Олександр Ловинюк очолив земельну комісію та став начальником земельного відділу, що вже створює конфлікт інтересів.
Ці люди прийшли за посадами, за заробітними платами. Це – заробітчани. Їхні передвиборчі гасла, можемо сказати, згасли після отримання депутатського мандата.
Якщо подивитися на управлінський склад селищної ради, старост, директорів навчальних закладів, виявиться, що у багатьох випадках ці люди мають родинні зв’язки, тобто «кумівство» процвітає буйним цвітом.
– Але ж на посади в селищну раду проводилися конкурси…
– Поняття «конкурс» логічно передбачає наявність принаймні двох кандидатур на одну посаду, тобто можливість здійснити вибір. Але ж звідки цьому вибору взятися, якщо про «роботу» знає обмежене коло осіб? Коротко окреслимо це поінформоване коло – родичі, близькі, знайомі, куми, друзі та інші люди, які тим чи іншим чином пов’язані з особами, що приймають рішення по кадрових питаннях в органах місцевої влади. Так, конкурси проводилися на посади, які того вимагали. Однак чомусь за тиждень усім були відомі переможці. Гарних спеціалістів на вакантні посади залучити не вдалося.
За таких умов, як правило, працівник з першого дня знає, завдяки кому він потрапив на роботу. І це є одна з причин, чому свідчення працівників органів місцевої влади про корупційну ситуацію щодо посадових осіб фактично відсутні. А як ти скажеш щось погане про ту людину, яка влаштувала тебе на роботу? Ось так здебільшого всі працівники органу місцевого самоврядування і стають однією «корупційною командою».
«ПРИМІСЬКЕ ЖИТТЯ» писало про те, що головний бухгалтер селищної ради вкрала 350 тисяч гривень з бюджету селищної ради, але вона продовжувала працювати після виявлення цього факту і отримувала кошти.
Наведу ще один випадок, як працюють нові управлінці селищної ради. У селі Пряжів, щоб не проводити публічні закупівлі, вулицю поділили пометрово, щоб можна було проводити ремонт через допорогові закупівлі, а це не більше 50 тисяч гривень. Був укладений договір з однією кампанією. Чому було так зроблено, мені незрозуміло.
На початку діяльності нашої громади не вчасно виплачувалася заробітна плата вчителям шкіл та вихователям дитсадків. Запитаєте: чому? Це прояв недолугості управлінців селищної ради.
Відвідайте будь-яке село громади і зрозумієте, що після виборів там нічого не відбувається.
Моя особиста думка: депутат не повинен займати посади в селищній раді, тому що це перша ознака корупції в його діяльності. Він обраний для того, щоб направляти керівників та спеціалістів, контролювати їхню діяльність, контролювати використання бюджетних коштів. Однак чомусь частина нинішніх депутатів селищної ради бачить себе спеціалістами у всіх сферах, проте результатів у їхній діяльності – нуль.
Найбільший чиновницький апарат серед громад Житомирської області у Новогуйвинській селищній раді – майже сто осіб. Навіщо селищній раді, яка має понад 20 тисяч населення, аж чотири заступники? Заробітна плата заступників чомусь тримається у таємниці навіть перед депутатами. Думаю, що це немалі зарплати.
Чотири фракції: «Свобода», «Пропозиція», «Європейська солідарність», «За майбутнє» узурпували владу у Новогуйвинській селищній раді, ділять між собою посади, призначають «своїх» людей.
Про це повинні знати у нашій громаді.
Депутати фракцій у селищній раді від партій «Слуга народу», «Батьківщина», «Опозиційна платформа – За життя», «Сила і честь» виступають за конструктивний діалог, за призначення на посади спеціалістів, які мають досвід роботи та спроможні ефективно працювати на громаду, однак більшість до нас не прислухається та ігнорує наші ініціативи.
– В одному з інтерв’ю «ПРИМІСЬКОМУ ЖИТТЮ» ви повідомляли, що обрання секретаря селищної ради було незаконним? Яка ситуація нині?
– Пан Дєньга всупереч рішенню фракції «Батьківщина» та антикорупційному законодавству сам себе обирав секретарем селищної ради. Це рішення скасовано Житомирським окружним адміністративним судом. Судові процеси тривають. Вирішальним голосом при обранні секретаря був голос самого В. Дєньги, який не мав права голосувати за себе, закон це забороняє. Вважаю, що секретар селищної ради нині нелегітимний.
Далі буде.
Олексій КАРПЕНКО
