На керівну посаду в Укртрансбезпеці намагається повернутися топ-чиновник часів Януковича
Уявіть собі, яким дивним чином могли б розвиватися події, якби 15 років тому колишній начальник управління УМВС у Житомирській області, тоді ще полковник Володимир Бедриківський «дотиснув» до завершення ситуацію зі звільненням тепер також вже колишнього начальника Бердичівського РВ міліції О.І.Рябого. Олег Рябой вчинив нечуваний проступок: перебуваючи у відпустці, видав усний наказ (вказівку) відпустити з – під варти затриманих співробітниками Бердичівського ДАІ зловмисників, у багажнику автомобіля яких було знайдено 500 тисяч гривень із пограбованого у Житомирі банку. Пізніше, коли розпочалися потужні «розборки», саме ця обставина перебування Рябого у відпустці і врятувала його від тюрми, але за його сумнозвісну вказівку троє його підлеглих розпрощалися зі службою у органах МВС. Сам Олег Рябой відбувся легким переляком і змушений був тривалий час переховуватися у відділенні психлікарні. Хтозна, можливо й справді у міліціонера, який люб’ язно допоміг грабіжникам уникнути відповідальності, стався нервовий зрив, але ціна за такі страждання у грошовому виразі очевидно була немалою.
Але далі кар’єра у міліції для Рябого завершилася. Тим паче, начальник Житомирського обласного управління В.В.Бедриківський отримав звання генерала і пішов на підвищення у міністерство до столиці, що автоматично встановило для Олега Рябого великий шлагбаум у його міліцейській діяльності. Але, виявляється, що правоохоронна система в Україні настільки розгалужена і є у ній стільки всіляких «фірм» та «контор», що вигулькнути за певних обставин можна будь-де. І уявіть собі: вигнаний із роботи начальник Бердичівського РВ міліції, відсидівшись у палатах психлікарні, виринає на гарній посаді помічника начальника відділу Головного Управління Державної фельд’єгерської служби України. Звісно, це не рівень першого «мєнта» Бердичева і району, але ж і не статус безробітного.
До речі, допоміг Олегу Рябому «не вмерти з голоду» і отримати непогану офіцерську посаду тодішній начальник Фельд’єгерської служби України, також бердичівлянин, нині вже покійний генерал – майор міліції Михайло Климчук. І тут сталося те, що часто відбувається із прохіндєями чи спритниками та авантюристами. Як то кажуть , «щуку кинули у річку». Олег Рябой за якихось три роки дослужився від заступника начальника відділу аж до начальника Головного Управління Фельд’єгерської служби України. Ще й спеціальне звання генерала отримав у свої 39 років. За рахунок чого? А за допомогою все тих же нехитрих мєнтовсько-барижних інструментів: підкуп, вміння «підмазати» керівництву , залагодити скандал, спаплюжити, підставити колегу чи підлеглого, використовуючи службове становище і так звані «зв’язки». Нагадаємо, це були сумнозвісні часи міжвладдя між Ющенком і Януковичем, а далі – встановлення режиму правильних донецьких «хлопців». Так ось, можемо і мусимо визнати, що прохіндєй, який пройшов важливі ступені кар’єри на Житомирщині і зокрема у Бердичеві, у Києві виявився дуже кмітливим і геніально спритним ділком. Все у нього ладилось і виходило.
Скрізь, де б службова стежка Олега Рябого проходила через кабінети Головного управління ДФС України, він встигав збагачуватись, підвищуватися у званні і при цьому йдучи по «головах» інших людей. Про нього складалися легенди, на рівень міністра МВС України, голови парламент у і на ім’я самого Президента України писалися звернення , заяви та відозви. Але ж ми знаємо, якою живучою є корупційна система в Україні і той, хто знаходиться у її середині, добре це знає. І, звісно, вміє цим користуватися. Тривалий час цим винятково вдало користувався і генерал О.І.Рябой. Але відомі події у 2014-му році призвели до ухвали Закону України «Про очищення влади».
Звісно ж, із генеральського крісла Олегу Рябому довелося «злізти», але ж вище ми казали про те, що «фірми» і «фірмочки» , якими обзавелася правоохоронна система України, дозволяють досить швидко влаштуватися у непогано облаштованому і обов’язково «хлібному» кабінеті. Олег Рябой після революцій і майданів і розпочатого «очищення влади» змушений був передислокуватися на рідну Житомирщину. Звісно ні у двірники чи у ряди нічних сторожів генерал не збирався, бо для нього раптом та й знайшлася керівна посада у Житомирській філії підприємства МВС України «Інформ – ресурси». Це там, куди несеш гроші і тобі усі потрібні довідки та документи можуть швидко підготувати без стояння у чергах.
Важко сказати, чому Рябой змушений був звільнитися із «інформ – ресурсів», але далі він не збирається сидіти без діла і знову шукає роботу. Спочатку йому подобалося гарне місце із класним керівним кріслом у Службі судової охорони у Житомирській області, а потім, коли судова охорона відмовилася від його послуг, кандидатура Олега Рябого розглядалася під час призначення на посаду голови РДА Хорошівського (колишнього Володарськ-Волинського) району. Проте, сталося так, що райдержадміністрацій в Україні суттєво поменшало, а значить і скоротилаксь кількість керівних посад.
Але, панове, в умовах стрімких реформ і перетрубацій, посади і керівні кабінети в Україні нікуди не зникають. І, звісно, такі діячі із генеральським минулим, як Олег Рябой , прекрасно про це знають.
Сьогодні Олег Іванович Рябой знову у пошуку «хлібного місця». А що? Вік ще підходящий, навіть до «полтінніка» пан Рябой ще не досяг. А посада у Державній службі України з безпеки на транспорті сьогодні якраз відповідає рівню «кваліфікації» і гарного грошового апетиту генерала Рябого. Тільки ж, чи не опиниться трансбезпека у небезпеці із приходом туди колишнього начальника райвідділку міліції, колишнього «шефа» фельдєгерської служби України і поки що такого непосидючого генерала Рябого?
Адже від однієї лише репутації Олега Івановича може розплавитися не лише асфальт на житомирських дорогах, а його колегам чи (не дай Боже) підлеглим вже зараз можна не позаздрити. Ось лише питання про те, невже світ клином зійшовся на таких ось «професіоналах» і умільцях, які не «тонуть», не «горять» і завжди вчасно « спливають» у потрібний час і тільки на «хлібному» місці?
Антон СЕМАШКО
