Пропонуємо читачам матеріал про те, як «Нова українська школа» знищує сільські школи та надії на відродження українського села. І ось як гарно все це пояснює чиновник порохо-зеленого режиму на Ружинщині – колись одному з найбагатших куточків Полісся. І найстрашніше у цій ситуації те, що диверсію проти селян в Україні зупинити просто НІКОМУ! Де ті «партії», «громадські організації» чи «ахтивисти»? Що вони роблять? Існують просто на папері, активізуючись лише під вибори. А Україну при цьому вже здали з потрохами закордонним господарям. Варто зазначити, що саме за командою звідти, на “шляху євроінтеграції” за 30 років “незалежності” в Україні проведено сотні різних “реформ”, які закінчилися повним провалом. Деякі галузі, в тому числі й освіта, “реформувалися” по кілька разів, але результат все одно нікчемний.
Отже, читайте позицію місцевого керівника освіти про «реформу» на селі у вигляді «Нової української школи», яка готує, порівняно з радянською школою, відвертих і безмовних тупаків, що потрібні європейцям лише у вигляді рабів для польових чи будівельних робіт, або для вигрібання лайна з їхніх ферм чи виносу нічних горщиків з-під немічних сеньйор.
І пам’ятайте при цьому, що використовуваний нашими “реформаторами” термін “оптимізація” означає закриття шкіл або пониження рангу.
Що візьме верх: емоції чи якісна освіта?
В освіті сьогодні відбуваються докорінні зміни, які були започатковані ще Концепцією Нової української школи в 2017 році. На основі концепції були прийняті закони «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту».
Усі заклади загальної середньої освіти, які є на території громади, умовно за кількістю учнів можна розділити на 4 групи:
– з кількістю учнів менше 40 (Карабчиївська ЗОШ – 12, Вербівська ЗОШ – 27 уч., Огіївська ЗОШ – 26 уч., Прибережненська ЗОШ – 26 уч.; – з кількістю учнів менше 100 (Городоцька ЗОШ – 42 уч., Березянська ЗОШ – 62 уч., Верхівнянська ЗОШ – 50 уч., Вільнопільська – 54 уч., Голубівська ЗОШ – 42 уч., Мовчанівська ЗОШ – 76 уч., Топорівська ЗОШ – 81 уч.;
– з кількістю учнів від 100 до 200 (Зарічанська ЗОШ – 137 уч., Бистрицька ЗОШ – 100 уч., Зарудинецька ЗОШ –117 уч., Немиринецька – 117 уч., Ягнятинська ЗОШ – 100 уч.);
– з кількістю учнів від 200 і більше (Білилівська гімназія – 257 уч., Ружинська гімназія – 560 учнів).
Вартість утримання однієї дитини (витрати на харчування, транспортування, опалення, заробітна плата педагогічним працівникам і т. д.) у нашій громаді коливається від 25429,91 грн. на одного здобувача освіти у рік до 88847,10 грн. Розбіжність майже 63417,19 грн. Не важко відстежити, що вартість утримання учнів напряму залежить від наповнюваності закладів.
Сьогодні фінансування освітніх закладів відбувається як шляхом освітньої субвенції, так із місцевого бюджету селищної ради. Фінансування здобувача освіти першої групи обходиться громаді в середньому 74 156,69 грн; другої групи – 54701,31 грн; третьої групи – 41031,16 грн; четвертої групи – 25742,70 грн.
Варіант оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти заохочує також освітня реформа для того, щоб реалізувати вимоги Нової української школи, інклюзивної освіти, дотримання вимог нового Санітарного регламенту, дотримання вимог пожежної безпеки, якісної освіти та максимально створити якісні умови навчання. Важливо, щоб у кожній школі з’явилися інтерактивні дошки, мотивуючий простір, обладнання навчальних кабінетів, спортивного залу, їдальні відповідали вимогам законодавства.
Приміщення деяких закладів загальної середньої освіти громади потребують капітальних ремонтів, матеріальна база застаріла та потребує оновлення, відсутні внутрішні туалети, медичні кабінети, ресурсні кімнати (в закладах, де організовано інклюзивне навчання), класи з інтерактивними поверхнями та із засобами візуалізації. Проблемою для закладів освіти є відсутність сучасних діючих систем пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу.
Згідно з новим Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом МОЗ від 25.09.2020 року № 2205 п. 31, у закладах загальної середньої освіти в обов’язковому порядку мають бути внутрішні санітарні вузли. Кабінети хімії, фізики та біології повинні бути забезпечені проточною водою. Недотримання вимог санітарного регламенту унеможливлює функціонування закладу освіти.
На все це потрібні кошти. Державою фінансуються проекти лише для опорних закладів, тому фінансування закладів освіти з перелічених проблемних питань необхідно вирішувати громаді.
Підвезення дітей до шкіл буде здійснюватись шкільними та орендованими автобусами. Проблемою залишається якість доріг від с. Огіївка до Зарудинецької ЗОШ та від с. Вербівка до Мовчанівської ЗОШ. Батьки учнів молодших класів турбуються також про дисципліну в транспорті. Відповідальність за перевезення дітей буде покладатися на супроводжуючих вихователів, перевізників, батьків. Також постає проблема психологічного дискомфорту дітей, яку потрібно обговорити та вирішити.
Звичайно, оптимізація закладів освіти передбачає звільнення працівників, тому що в деяких закладах їх кількість наближається до кількості учнів у школі. Відповідно їм буде запропоновано працевлаштування в закладах освіти громади.
Оптимізація навчальних закладів – це вимога часу. У порівнянні з іншими громадами ми відстаємо у цьому процесі й належимо до тих громад, де ситуація з освітньою галуззю не врегульована. Опорним закладом у громаді є Ружинська гімназія.
Головною метою оптимізації є надання освітніми закладами якісних послуг. І ми сьогодні можемо змінити ситуацію і забезпечити надання якісних знань. Заклади освіти нашої громади здатні надавати освітні послуги в затишних сучасних класах із відповідним матеріально-технічним забезпеченням.
Логістика продумана, заклади об’єднуватимуться за принципом найближчого розташування (сусідні населені пункти). Транспортом учні будуть забезпечені, проблеми з дорогами необхідно вирішити, наскільки це можливо в умовах сьогодення. Процес оптимізації полягає у створенні сучасної матеріально-технічної бази і надання якісних освітніх послуг для дітей.
Якісна школа – це середовище, в якому дитина щаслива, школа, в якій дитині дадуть міцні знання, які вона успішно реалізує в майбутньому житті. За якісну освіту батькам необхідно боротися.
Чи можуть на сучасному етапі малокомплектні школи дати якісні знання? Хто створює сьогодні якісну школу? Це результат спільних зусиль усіх учасників освітнього процесу: засновника, який забезпечує ресурсами; директора, який постійно вдосконалює якість освітньої діяльності школи; вчителів, які розвиваються, щоб давати якісну освіту; мотивованих учнів та батьків, які беруть участь в розвитку школи.
Якість шкільної освіти в нашій громаді пов’язана тісно з тим, наскільки буде ефективна вся освітня мережа. Оптимальна мережа дасть можливість зосередити фінансові ресурси на закладах загальної середньої освіти, які умовно названо будуть опорними. Це дасть можливість значно зміцнити матеріально-технічну базу, забезпечити всіх учасників сучасним харчуванням. Дасть можливість краще фінансово мотивувати вчителя, формувати прозору систему оцінювання результатів учнів, облаштувати дружнє для дітей шкільне життя.
Особлива увага має приділятися створенню безпечного та комфортного середовища, побудові довірливих взаємин між учнями, вчителями та адміністрацією школи.
Реформа Нової української школи є тривалою та поетапною. І ми не повинні залишатися осторонь цих процесів. Оптимізація мережі закладів загальної середньої освіти – це одна із складових цієї реформи. Що візьме верх: емоції чи якісна освіта? Це залежить від усіх нас.
Валентин
САКІВСЬКИЙ,
начальник відділу
освіти Ружинської
селищної ради
