12 травня, Кабінет міністрів України прийняв рішення про створення Бюро економічної безпеки (БЕБ), створення якого вимагали в Євросоюзі. Воно отримає статус центрального органу виконавчої влади і буде займатися всіма злочинами в сфері економіки.
Нагадаємо, створення Бюро економічної безпеки є однією з умов меморандуму про кредит Євросоюзу, щоб Україні ЄС зміг виділити кредит на 15 років на суму 1,2 мільярда євро під 0,125% річних.
28 січня 2021-го року Рада схвалила документ про створення БЕБ в другому читанні. 22 березня президент України Володимир Зеленський підписав закон.
Закон розділяє сервісну і правоохоронну функції податкової служби, ліквідує податкову міліцію і прописує створення Бюро економічної безпеки. Максимальна кількість співробітників Бюро пропонується визначити в чотири тисячі чоловік.
Отже, у вітчизняного бізнесу з’явився новий силовий куратор – Бюро економічної безпеки, або скорочено БЕБ. У січні 2021 року Рада прийняла законопроект №3087-д, який передбачає створення цього відомства.
Власне, створювати Бюро економічної безпеки наша влада була змушена за вказівкою з-за кордону, як і всі «реформи» в колонізованій Україні – це передбачено в підписаному урядом Меморандумі з МВФ.
На створенні БЕБ наполягав також ще один куратор Зеленського – ЄС, ця вимога була підв’язана до виділення Україні макрофінансової допомоги в розмірі 1,2 млрд. євро.
“Поспішна підготовка документа до розгляду в сесійній залі у вересні з безліччю огріхів пов’язана саме з поспіхом в бажанні отримати ці гроші від міжнародних донорів, виконавши формально одну з вимог”, – зазначає адвокат Юрій Радзієвський.
Варто відзначити, що експерти жорстко критикували проект закону про Бюро економічної безпеки. Але фінальну версію трохи “причесали”, хоча ряд проблемних моментів все ж залишилося.
“Розкуркулять” СБУ?
За задумом авторів законопроекту, Бюро економічної безпеки повинно було замінити податкову міліцію. І взяти на себе всі повноваження з розслідування економічних злочинів. Щоб бізнес не «доїли» всі правоохоронні органи, в тому числі Нацполіція і СБУ.
Варто зазначити, що статистика економічних злочинів, судячи з якої до реальних обвинувальних вироків вдається довести лише поодинокі справи, свідчить не тільки про неефективність роботи правоохоронців. Це – наочне підтвердження того, про що давно говорить бізнес – багато справ підприємцям просто “шиють”, хоча складу злочину в них за великим рахунком немає.
Тобто «реформовані» вже кілька разів за роки «незалежності» за командою закордонних господарів наші «правоохоронці» продовжують «чавити» бізнес в надії на те, що вдасться вибити хабар, а якщо домовитися не вдається, компанії влаштовують солодке життя, з обшуками, вилученням документів, арештом рахунків, судовою тяганиною. І навіть якщо в суді довести провину не вдається, бізнес все одно несе колосальні втрати, адже нормальна робота компанії блокується, доводиться витрачатися на адвокатів та ін.
Автори проекту закону про БЕБ, виконуючи чергову вимогу МВФ, і не дивлячись на те, що збільшують при цьому зовнішній борг України і її «фінансовий зашморг» на шиї держави, прикриваються гарними словами про «євроустремління» і прогнозують, що чергова «реформа» силовиків у вигляді створення Бюро економічної безпеки нібито зробить боротьбу з економічними злочинами ефективнішою і знизить тиск на платників податків.
В результаті у фінальній версії закону СБУ все ж відтіснили від економічних злочинів. Підрозділи, які в Службі займалися боротьбою з корупцією та економічною контррозвідкою, ліквідують.
Втім, як зазначає Радзієвський, “формально економічні повноваження СБУ ліквідували. Але як буде на практиці – поки неясно. Економічний департамент приберуть, але варто СБУ прописати в “підозрі” тероризм або підтримку (або фінансування) сепаратизму – і справа вже знову буде в їхній компетенції. То ж, можливості для фінансового збагачення високопосадовці з також «реформованого» кілька разів СБУ матимуть й надалі.
Чим буде займатися БЕБ
У законі для Бюро економічної безпеки прописані досить широкі повноваження.
Залишили можливість створювати при БЕБ “силові підрозділи”. Також прописані дуже широкі повноваження “аналітичного підрозділу”.
Справа в тому, що останнім пропонується надати доступ до банківської таємниці, аналогічний тому, що має ще один створений за вказівкою з Заходу «ефективний» орган «боротьби з корупцією» – НАБУ (Національне антикорупційне бюро).
Крім того, АМКУ, Фонд держмайна, Нацкомфінпослуг, Держфінмоніторинг та інші органи (також створені на «шляху євроінтеграції» – авт.) зобов’язані передавати БЕБ всю інформацію, яка може свідчити про вчинення економічних злочинів. При цьому відповідальність співробітників Бюро за неправомірне розпорядження такою інформацією – передбачена лише в загальних фразах.
Теоретично відповідальність прописана, але, щоб реально притягнути до відповідальності новостворюваних «правоохоронців», потрібен виправдувальний вирок і встановлення провини, а хто цим буде займатися – неясно.
«Тим більше що нерідко економічні справи розслідують по 5-6 років, за цей час встигає змінитися склад тих, хто займається справою», – зазначив адвокат Ростислав Кравець.
При цьому, як зазначає партнер адвокат Олександр Шемяткін, законодавці не зробили нічого, щоб заповнити прогалини в законодавстві, що дозволяють правоохоронцям «кошмарити» бізнес.
Наприклад, нечітко прописала стаття 212 Кримінального кодексу (ухилення від сплати податків). Доведення ухилення від сплати податків, по ідеї, вимагає скрупульозної роботи детективів. Також правоохоронці повинні довести наявність схем, з допомогою яких компанія ухиляється від сплати податків. Але на практиці умисел доводять, просто вишукуючи помилки в податкових деклараціях.
“Також в кримінальних справах постійно фігурують якісь “невстановлені особи”, які все організували, але встановити імена яких неможливо. Тому відповідати доводиться тим, кому податкова «намалювала» “акт перевірки”, – говорить Шемяткін.
“З прийняттям закону бізнес буде згадувати часи до появи БЕБ як спокійні. І справа не тільки в більш широких повноваженнях Бюро, але і в тому, що в КК пропонується внести нову статтю 222.2 “Шахрайство з ПДВ”, а в Кримінально-процесуальному кодексі з’явиться правка про те, що акт податкової перевірки є підставою для внесення інформації про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових рішень», – каже Шемяткін.
Тобто повертаємося до ситуації, коли навіть будь-який податковий спір вже стане підставою для порушення кримінальної справи. А це – класична корупційна схема.
“Тому краще б залишили все як є”, – такий загальний настрій в бізнес-середовищі.
Радзієвський частково підтверджує ці побоювання. За його словами, формально закон виконує основний запит бізнесу – забрати економічні функції у СБУ і Нацполіціі і передати в єдину структуру.
“Але у БЕБ залишається ряд силових повноважень – можливості проводити обшуки, оперативно-розшукову діяльність, носити вогнепальну зброю, застосовувати силу і т. д.” Аналітична “складова, якою так пишається уряд і автори законопроекту в офіційній комунікації, – це лише розширення повноважень і без того всесильного (з точки зору контролю над економічними злочинами) органу. Наприклад, БЕБ може отримати, по суті, необмежений доступ до закритих даних про громадян і підприємствах (в рамках “аналітичної” діяльності), і зможе передавати ці дані іншим органам в рамках обміну інформацією (інші органи теж зобов’язані ділитися з БЕБ своїми даними). І ще невідомо, що небезпечніше – силове вторгнення або безконтрольне використання інформації про бізнес”, – зазначив юрист.
І вважати Бюро економічної безпеки повністю незалежною структурою навряд чи можна, – кажуть юристи. Бо і президент, і уряд, і парламент матимуть інструменти впливу на БЕБ і, як засвідчує українська практика, кожен з них не втрачатиме нагоду використати цей орган собі на користь.
“Можна припустити, що БЕБ повторить долю раннього Нацагентства по запобіганню корупції, яке також, по-суті, було створено в структурі Кабміну і виконувало його завдання”, – говорить Радзієвський.
Хто чим займеться
За словами Ростислава Кравця, Бюро економічної безпеки перебирає на себе повноваження, які зараз мають різні відомства.
Наприклад, функцію Податкової міліції – боротьбу з ухиленням від сплати податків, податковими злочинами (різні схеми по відходу від оподаткування). Сама Податкова міліція при цьому повинна бути ліквідована.
Радзієвський порівняв тепер уже колишні повноваження Податкової поліції і БЕБ. В цілому – вони ідентичні. БЕБ, як і Податкова міліція, може проводити поверхневі огляди, опитувати фігурантів справи, перевіряти документи, проникати в приміщення при переслідуванні злочинця і т.д. Але не зможе зупиняти транспортні засоби (що дозволено робити Податкової міліції), використовувати кийки, наручники, сльозогінний газ, світлові і звукові гранати, службових собак та ін.
Від СБУ новому Бюро фактично передаються функції скандально відомого відділу “К” – справи щодо нанесення збитків в особливо великих розмірах, злочини на держпідприємствах, економічна організована злочинність і т.д. У законі про СБУ передбачено внесення змін про скасування підрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю.
БЕБ “сяде” також на митницю, якою зараз займаються і Нацполіція, і СБУ, і податківці. Бюро зможе вести справи з контрабанди, заниження митної вартості (різні схеми), маніпуляціям з ПДВ та інше. Інші силовики, відповідно, ці функції втратять.
Від Нацполіціі БЕБ дістануться справи з несанкціонованої торгівлі, торгівлі фальсифікатом, продажу товару без документів.
Але при цьому економічні відносини у Нацполіціі повністю не забираються.
“Нацполіціі залишають ряд економічних статей Кримінального кодексу, передаючи при цьому БЕБ явний “неліквід” – статті Кримінального кодексу, які майже не застосовуються на практиці. Також Нацполіціі залишили підробку фінансових документів і банківських карт, рейдерську статтю про протиправне заволодіння майном підприємства, порушення, пов’язані з металобрухтом і ряд інших. Цікаво, що підробку і збут недержавних цінних паперів буде розслідувати БЕБ, а державних – Нацполіція. Може також виникнути ряд непорозумінь з перетином підслідності БЕБ і НАБУ.
Один з колишніх високопоставлених керівників силових структур говорить, що спочатку БЕБ створювалося як аналог НАБУ, тільки в економічній сфері.
“Тобто підконтрольний західним структурам силовий орган, який би контролював величезний пласт економічних злочинів, тримаючи «за горло» бізнес. Ще один важіль впливу Заходу на тих же олігархів.
Але на практиці ми бачимо, що по іншим органам ця концепція не спрацьовує. Більш-менш в сфері впливу Заходу знаходиться НАБУ. Уже по САП (Спеціалізована антикорупційна прокуратура – створена також за вказівкою Заходу і також «нульова» за ефективністю – авт.) є питання. ДБР (Державне бюро розслідувань – і цей орган створений за вказівкою МВФ для отримання чергового траншу подачок – авт.) взагалі не в тому боці. Те ж саме може бути і з структурою БЕБ. Тим більше що переклад під один дах розслідувань злочинів як по митниці, так і по податках фактично дає можливість цього органу поставити під контроль весь ланцюжок по контрабанді. Починаючи від її перевезення через кордон і закінчуючи її реалізацією всередині. І бажаючих «сісти на цю тему» буде дуже багато. Але чого точно не буде – це зменшення тиску на бізнес. Воно збільшиться. Тому що всі інші структури – і СБУ, і Нацполіція, продовжать «кошмарити» підприємців за своїми темам. Але до них додасться ще й БЕБ “, – говорить екс-силовик.
Ось таку чергову «реформу» запровадив Зеленський під тиском МВФ. А те, що у новій силовій «прокладці» працюватимуть 4 тисячі «правоохоронців», які, як свідчать українські реалії, відразу почнуть заробляти собі на «хліб» та ще й з «маслом», то це, мабуть, президента-єврея не цікавить. Складається враження, що йому головне – не позбавити бізнес тиску зі сторони силовиків, а продовжувати виконувати всі забаганки закордонних господарів та досидіти до кінця першого строку при владі, а потім знайти чим задурити голову довірливим українцям, щоб опинитися в креслі очільника найбіднішої країни Європи ще раз.
Слава Україні!
Підготував Тарас СРІБЛЯСТИЙ
