1 Травня – День міжнародної солідарності трудящих
Першотравень в сучасному вигляді виник у середині XIX століття в робітничому русі, що висунув в якості одного з основних вимог введення восьмигодинного робочого дня.
Спочатку з цією вимогою виступили робітники Австралії – 21 квітня 1856 року. З тих пір це свято в Австралії стало щорічним. За зразком робітників Австралії 1 травня 1886 року організації США і Канади влаштували ряд мітингів і демонстрацій.
Під час розгону такої демонстрації в Чикаго 4 травня загинули шість демонстрантів. У ході наступного дня масових виступів протесту проти жорстоких дій поліції, в результаті вибуху кинутої невідомим бомби, були вбиті вісім поліцейських, поранено щонайменше 50, і затим у перестрілці було, за деякими даними, до п’ятдесяти вбитих і поранених, кілька десятків осіб отримали поранення.
За звинуваченням в організації вибуху вісім робітників були засуджені до повішення. Трьом з них, коли головний свідок звинувачення зізнався в тому, що обмовив взагалі всіх засуджених, смерть замінили вироком до 15 років каторги.
Згодом було доведено, що свідок говорив правду, коли зізнався в обмові, і звинувачення в цьому злочині було помилковим, так як, хоча бомби виробляли і до збройного виступу готувалися, але до бойових зіткнень 5 травня і смертям і поранень в цей день ніхто із засуджених ніяк причетний не був.
Саме в пам’ять про страчених, за пропозицією американських робітників, вони намітили свій страйк на 1 травня 1890 року, а Паризький конгрес II Інтернаціоналу (липень 1889) оголосив 1 травня 1890 року Днем солідарності робітників усього світу, і запропонував відзначити його демонстраціями із вимогою 8-годинного робочого дня і іншими соціальними вимогами. Як і в Австралії, успіх демонстрацій привів до того, що свято стало щорічним.
У Російській імперії, до складу якої входили українські землі, Перше травня як День міжнародної солідарності трудящих вперше відзначили в 1890 році у Варшаві проведенням страйку 10 тис. робітників.
З 1897 року «маївки» стали носити політичний характер і супроводжувалися масовими демонстраціями. Першотравневі виступи робітників в 1901 році відбулися в Петербурзі, Тбілісі, Гомелі, Харкові та інших містах.
На першотравневі страйки і демонстрації 1912-1914 років виходило більше 400 тис. робітників. У 1917 році, після Лютневої революції, Першотравень вперше відсвяткували відкрито: мільйони робітників вийшли на вулиці з гаслами «Геть міністрів-капіталістів», «Вся влада Радам», «Геть імперіалістичні війни!»
Після Жовтневої революції 1917 року свято стало офіційним. 
В СРСР спочатку воно мало назву «День Інтернаціоналу», пізніше стало називатися «День міжнародної солідарності трудящих – Перше Травня» і відзначалося 1 і 2 травня.
1 травня в Радянському Союзі був вихідним днем з 1918 року. 1 травня проводилися демонстрації трудящих і військові паради (перший першотравневий парад РККА відбувся в 1918 році в Москві на Ходинському полі). На другий день свята, як правило, у всій країні проходили «маївки» – масові святкування на природі.
В епоху «розвинутого соціалізму» в СРСР першотравневі демонстрації стали нести інше смислове навантаження. У день Першого травня трудящі СРСР «висловлювали свою солідарність з революційною боротьбою трудящих капіталістичних країн, з національно-визвольним рухом, виражали рішучість віддати всі сили боротьбі за мир, за побудову комуністичного суспільства».
Організовані колони трудящих простували по центральних вулицях міст і селищ під марші та музику політичної спрямованості, з гучномовців лунали вітання дикторів і політичні гасла, а з трибун, встановлених зазвичай біля головних адміністративних будівель, демонстрантів вітали керівники КПРС і представники влади. Велася трансляція по місцевим теле- і радіоканалах.
Головна демонстрація країни проходила щорічно на Червоній площі Москви і транслювалася центральними телеканалами, з вставками кадрів демонстрацій в інших великих містах країни.
1 травня 1990 року останній раз відбулася офіційна першотравнева демонстрація.
Після отримання Україною «незалежності» у 1991 році розпочалася епоха «дикого капіталізму», коли були знищені всі соціальні здобутки Радянської України, а також розтрощені міцна промисловість, високо розвинуте сільське господарство, наука, збройні сили.
Безмежним володарями України стали шахраї, які скупили все – від влади до ЗМІ. І тому свято Міжнародної солідарності пригноблених ними трудящих їм не потрібне. Тому вони зробили все, щоб ця «червона дата» календаря назавжди зникла з пам’яті народу.
Але це свято є дуже актуальним для нинішньої України. Тому всіх, хто його шанує – вітаємо з 1 Травня – Днем Міжнародної солідарності трудящих усього світу!
Про святкування Перщотравня у Житомирі читайте ТУТ
1 травня у Житомирі відбувся мітинг проти геноциду народу
