Двома обіцянками, мов морквинами для козлів, київські можновладці «годують» свій електорат у вигляді українців протягом тридцяти років «незалежності» – вступом до НАТО та Євросоюзу. Тому тут варто нагадати, чому Україна ніколи не стане членом цих структур, а всі розмови про це Києва – звичайне політичне шахрайство та засіб маніпуляції масовою свідомістю для того, щоб дориватися до влади та якнайефективнішого використання цієї каденції для власного збагачення. Звичайно ж, прикриваючись балачками про НАТО та Євросоюз.
Членство у Євросоюзі
Існує багато причин, чому Україні не «світить» членство у НАТО та Євросоюзі. Назвемо лише основні з них.
По-перше, керівництво ЄС неодноразово заявляло про відсутність намірів збільшувати кількість членів. Найбільш заможні європейські держави все більше виявляють невдоволеність тим, що набрали до об’єднання «східних жебраків» (Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Болгарія та ін.), утримання яких обходиться з кожним роком все дорожче. Тому «ницу та убогу» Україну там точно ніхто не хоче бачити. Хоча відверто про це не говориться, бо Європі політично вигідна «євроінтеграція» України. Тому нас годують обіцянками-цяцянками на зразок: двері Євросоюзу відчинені для України. Хоча час, коли вона туди ввійде – не називається. Навіть приблизно.
По-друге, у самому Євросоюзі посилюються протиріччя, що призводить до виходу з нього найзаможніших членів, завдяки яким і утримуються «бідні родичі».
Так, практична Великобританія, порахувавши всі плюси і мінуси, вже залишила ЄС. Все більше подібних голосів лунає й у Німеччині, яка поки що залишається «локомотивом» Євросоюзу.
Нещодавно більшість делегатів з’їзду німецької партії «Альтернатива для Німеччини» підтримали заклик до виходу Німеччини з Євросоюзу. За так званий Dexit (по аналогії з британським Brexit) проголосували 550 делегатів з’їзду.
Нагадаємо, що в результаті вересневих 2017 року виборів партія «Альтернатива для Німеччини» набрала 13% голосів виборців і є третьою за кількістю мандатів у бундестазі.
Депутат бундестагу від Вільної демократичної партії (ВДП) Олександр Ламбсдорфф, заявив, що якщо Німеччина вийде з Євросоюзу, то «це стане кінцем ЄС».
Варто додати, що розкол між членами ЄС все більше посилюється. Проти міграційної політики її керівництва виступають Польша, Угорщина та інші країни, проти відходу від традиційних сімейних цінностей виступає Польща, яку Брюссель постійно звинувачує у порушенні прав людини тощо.
Водночас, лідери багатих країн ЄС невдоволені роздмухуванням «східними нахлібниками» (прибалтами та Варшавою) антиросійської істерії, що протирічить їхніми прагненнями посилювати економічні зв’язки з Росією. Зокрема, це проявляється й навколо введення газоводу «Північний потік-2», а також у справі закупівлі російської вакцини від коронавірусу «Спутнік V» тощо.
То ж, внутрішні справи у Євросоюзі – кепські. І, враховуючи якими темпами Україна «євроінтегрується», то, скоріш за все, ЄС раніше «накриється», ніж ми, убогі, станемо його членами.
Членство у НАТО
Тут відповідь дуже проста: членами НАТО можуть стати лише держави, які не мають територіальних проблем з сусідами.
Як відомо, про наші проблеми з частиною Донбасу та Кримом відомо усьому світові. І, будемо відвертими, враховуючи міць російської армії, розвиток подій там навряд чи коли відбудеться за сценарієм Києва, Вашингтона і Брюсселя, навіть у випадку реалізації їхніх задумів щодо війни з Росією «до останнього українського (а не натівського) солдата».
Тому, коли з провладних ЗМІ українці щодня чують обіцянки про вступ до НАТО та Євросоюзу, то це справа кожного з нас – знімати ту інформаційну «локшину» з вух, чи зображати з себе «свідомого патріота», чого й домагається нинішня київська пропаганда, прикриваючи «чавкання» можновладців біля бюджетного «корита».
Богдан СТРІХА
«Ми не хочемо жити в європейській імперії з центром у Брюсселі»
На початку квітня в Будапешті зустрілися прем’єр-міністри Польщі і Угорщини Матеуш Моравецький та Віктор Орбан і лідер італійської «Ліги Півночі» Маттео Сальвіні. Вони обговорили майбутнє правих в Європейському парламенті, а також повернення і збереження традиційних цінностей Європи, на яких вона будувалася.
Ще напередодні зустрічі, глава Угорщини Віктор Орбан в гучній заяві позначив свою позицію: «Багато з нас не хочуть міграції (міграції біженців-мусульман з країн Північної Африки та Близького Сходу – ред.), і для нас важлива традиційна сім’я, ми не хочемо мультикультуралізму, ми хочемо захистити наші нації, зберегти нашу національну ідентичність».
У своєму виступі він був ще різкіший, критикуючи Євросоюз: «Ми не хочемо жити в європейській імперії з центром у Брюсселі, ми хотіли б і далі жити у встановлених національних рамках».
За словами угорського лідера, після того, як Європейська народна партія (ЄНП) погодилася співпрацювати з європейськими лівими, мільйони громадян ЄС залишилися без будь-якого представництва в Європейському парламенті.
«Ми вирішили, що хочемо вийти з ЄНП. В Європарламенті дуже сильні праві групи, і «Фідес» (угорська правляча партія –ред.) є важливою силою в Європі. Ми зустрілися, щоб обговорити наше майбутнє. Чого ми хочемо? Ми погодилися, що хочемо Відродження, ми хочемо відродження по всій Європі», – сказав Орбан.
«Цілком очевидно, що на додаток до євроатлантичної орієнтації ми хочемо мати справу зі свободою, гідністю, християнством, сім’єю і національним суверенітетом. Ми говоримо «ні» цензурі, ми говоримо «ні» європейській імперії зі столицею в Брюсселі», – заявив він.
Організаційну роботу з цього питання сторони вирішили обговорити в травні у Варшаві, куди всіх запросив прем’єр-міністр Польщі Моравецький, який вказав на роздробленість і крихкість Європи, яку розривають суперечності:
«Еліта Брюсселя намагається представити все як салонний проект. Ми ж хочемо представляти широкий спектр поглядів і хочемо представляти людей».
«Ми просуваємо солідарність, але не за рахунок слабших. Європа не може бути диктатурою найсильнішого».
Італійський політик Маттео Сальвіні погодився з польським колегою і додав, що «європейська політика не буде колишньою після пандемії», і тут він бачить відповідний і важливий момент для посилення правого консервативного крила і повернення Європи до своїх споконвічних традицій.
«Ми працюємо, щоб вивести європейців з цього темного століття, з цього, напевно, самого похмурого періоду з часів світових воєн. (…) ЄС в своїх договорах відкинув свої християнські основи, і, на мій погляд, зробив величезну помилку».
«Ісламізм стоїть біля наших воріт, і ми повинні його подолати. Без цього немає майбутнього. Нам потрібен Ренесанс, який дасть жінкам і дітям більше свободи».
«Свобода повинна бути доступна кожному, кожна країна заслуговує на повагу, не можна використовувати шантаж. Кожна країна має право йти своїм шляхом. Не може бути ніякої організації, яка вирішувала б, хто демократ, а хто – ні, – сказав Сальвіні.
Як бачимо, протиріччя у Євросоюзі посилилися вже до такого рівня, що про них відверто говорять впливові європейські політики. То ж, для членів ЄС зараз головне завдання, це зберегти свою ідентичність та свої інтереси в організації, яка вже тріщить по швах. І проблеми України їм – до самої спини.
То ж шлях «євроінтеграції» для нас – це шлях в нікуди.
І чим швидше зрозуміють це «пересічні» українці, тим краще. Тим швидше ми почнемо торувати свій шлях у краще майбутнє – з урахуванням нашого менталітету, наших традицій, нашої історії та наших цінностей. Досить з нас розпропагандованих «європейських цінностей», які підходять нам, мов «корові сідло». Невже й тридцяти років українцям замало, щоб зрозуміти це? Може досить вже постійно наступати на одні й ті ж «граблі»? 
