Читачам «ПРИМІСЬКОГО ЖИТТЯ» немає потреби представляти нашого сьогоднішнього співрозмовника Віктора Доброльожу, який вже понад 20 років успішно працює нотаріусом Житомирського району. Проте цього разу йтиметься не про спадщину чи дарування, а про книжки. Так, саме про книжки, якими поповнюються школи і бібліотеки ОТГ нашого району завдяки черговому волонтерському проекту, розпочатому нотаріусом В. В. Доброльожею.
– Пане Вікторе, чому саме книжка була обрана вами в якості пріоритету при здійсненні благодійності на користь сільських осередків культури?
– Українську книжку століттями забороняли, вилучали та нищили. І тому власну історію ми знаємо здебільше за викривленими «першоджерелами» та хаотичними, нерідко вирваними з контексту фрагментами минулого, начебто і не пов’язаного із нашим сьогоденням. Бракує книжок, в яких простою, зрозумілою мовою, без пафосу, але й сухого, академічного викладення, викладено історію народу, що зберігав власну державу у формах автономії, повстанської республіки та війська-держави. Згадаймо ту ж таки Поліську Січ Т. Бульби-Боровця, що діяла на Житомирщині в часи Другої світової війни.
– І тому Ви зупинили свій вибір на «мальованій історії незалежності України» авторства братів Капранових?
– Саме так: ця яскрава і гарно оформлена книжка є легкою для сприйняття і дітьми, і дорослими. За допомогою коміксів вона відтворює мало не весь національний пантеон Героїв: від часів Трипілля і до 1991. Проте наша Незалежність аж ніяк не «впала з неба». І цю Незалежність наразі ми мусимо боронити зі зброєю у руках. А в епоху фейків та пост-правди правдиві книжки історичної тематики і є нашою зброєю. Тому, коли це видання потрапило до моїх рук, виник задум, аби цю дійсно цікаву і потрібну книжку міг погортати кожен охочий мешканець Житомирського району, в якому я маю честь працювати вже 22й рік поспіль. А оскільки на централізоване придбання книжок якісного українського контенту розраховувати не доводиться, закуповую книжки власним коштом.
– Які із ОТГ району вами вже забезпечено книжками?
– Першими «Історію…» від братів Капранових отримали Станишівська (20 шт.) та Тетерівська (10 шт.) сільські ради, з якими ми співпрацюємо в рамках проекту із надання безоплатної правової допомоги найдовше – з 2016 року. Відділами культури цих громад було визначено кількість бібліотечних осередків, які й отримали цю цікаву та потрібну для розуміння власної історії книжку.
– Чи плануєте й надалі допомагати новоутвореним громадам літературними новинками?
– Так, безумовно. Маю сподівання на співпрацю у цьому аспекті й з Новогуйвінською, і з Березівською, і з Оліївською, і з Глибочицькою громадами. Дарувати книжки – вкрай приємно. Раніше я робив це періодично, переважно передаючи до тієї чи іншої сільради книжки, котрі вже було прочитано і мною, і моїми дітьми. Відтепер вирішив діяти більш системно і зосередитися на тих книжках, які не входять, приміром, до шкільної програми з літератури. Але від того ці художні твори не є менш значущими чи потрібними для їх прочитання.
На моє переконання, у часи хаосу і зневіри хороша книжка – завжди на часі. Оскільки книжка ніколи не була і не може бути атавізмом чи рудиментом минулого. А навпаки, читання, бібліотеки і література, її якісний контент і кількісний вимір врешті-решт й визначають наш цивілізаційний вибір. А для тих, кому паперової книжки замало, можу порадити YouTube-канал «ім. Т.Г. Шевченка», який майстерно, з успіхом веде брат Капранов, і де кожен охочий у зручний для нього час віднайде багато корисної інформації, в т. ч. й історичної тематики.
Записала
Ірина КАРПЕНКО
