Довкола різних реконструкцій у Житомирі ходять анекдоти.
Фонтан на майдані Соборному свого часу у прямому розумінні закопали. Відродити його до життя, тобто фонтанування, було ідеєю команди «любих друзів» Житомирського мера (у сучасному правописі, мабуть, мерші) Віри Шелудченко. За реконструкцію взялися хвацько. Однак якогось архітектурного рішення не шукали. Фонтан відкопали, його прямокутну чашу оздобили гранітом, замінили трубопроводи, встановили форсунки, підвели воду… І запустили у 2009 році. Проте цей фонтан чомусь не відродився. Одразу його прозвали «коритом» за його невибагливу «свинячу» форму. Водночас працював він з перебоями. Форсунки цідили воду так, що вона розліталася у різні боки. Не фонтан виявився, а чортзна-що. У його реконструкцію вклали тоді мільйони, чи відмили на ньому мільйони, про це говорили по-різному.
Сьогодні фонтан не фонтанить. Гранітна плитка з нього обвалилася. Металеві конструкції заіржавіли. А тому зверху його накрили сіткою, щоб хтось туди не звалився.
І це на центральному майдані, де поряд споруджують пам’ятник Захисникам України та зводять гігантський 50-метровий флагшток до 30-річчя Незалежності України.
Фахівці водоканалу кажуть, що для реконструкції фонтану на Соборному майдані потрібно до 3 мільйонів гривень.
Містяни вже не дивуються, що подібні реконструкції у Житомирі на кожному кроці. Бюджетні кошти витрачають бездумно, а відповідальності ніякої.
