Спочатку читачам варто ознайомитися з офіційним повідомленням, яке масово тиражують провладні ЗМІ та сайти (під бравурні марші “досягнень” “зеленої влади”):
В Україні набирає обертів приватизація державного майна. Фонд держмайна повертає довіру до процесів приватизації, оренди та корпоративного управління та надає роз’яснення, чому важлива приватизація.
Потрібно навести лад! На сьогодні в Україні понад 3600 державних підприємств, якими керують 96 органів управління. З цього переліку близько 1000 підлягають приватизації, а майже 1000 – непрацюючі, які вже можна лише ліквідувати – борги перевищують вартість. І з часом кількість доведених до ліквідації державних активів лише зростатиме, разом зі збитками для держави.
Залучаємо сталі інвестиції! Статистика свідчить, що на кожну гривню витрачену при приватизації, додатково вкладається 4-6 гривень у модернізацію активів та створення нових робочих місць.
Пройти європейським шляхом! Станом на 1990 рік в Польщі було близько 8,5 тисяч державних підприємств, сьогодні їх близько 40. В Україні на сьогодні близько 3600 державних активів – ми маємо пройти шляхом всіх успішних країн з ринковою економікою.
Відновити економіку! Мета приватизації – перетворення непродуктивних активів на продуктивні шляхом залучення компетентних інвесторів через приватизацію непрофільних для держави об’єктів на онлайн-аукціонах.
Приватизація – це нові робочі місця, модернізація активів, інвестиції та надходження у бюджет.
Як повідомлялося раніше, у Житомирській області виставлено на приватизацію 13 будівель.
Від редакції. Ось так повний провал в економічній політиці Зеленський і К0 видають за якісь свої «здобутки». По суті ж це є дерибаном державних підприємств, які в радянські часи потужно працювали, випускали великий обсяг продукції, забезпечували роботою та високими соціальними гарантіями (в т.ч. й безкоштовним житлом) тисячі людей. Завдяки проголошеному курсу на євроінтеграцію за роки «незалежності» ці підприємства «доведені до ручки» і зараз місцевими бізнесменами підготовлені під «прихватизацію» за мізерну ціну під виглядом «електронних торгів». Бо ж їм потрібні ці підприємства не для відродження економічної могутності Житомира та області, а для облаштування на цих земельних ділянках своїх бізнес-проектів для власного збагачення.
Найбільш ласими шматочками тут є ВАТ «Житомирський завод хімічного волокна»; ДП “Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова за адресою: м. Житомир, вул. Пушкінська, 44; Єдиний майновий комплекс ДП “Навчально-виробничі майстерні” розташований за адресою: м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 37; єдиний майновий комплекс ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» за адресою: Житомирська обл., м. Коростишів, вул. Гвардійська, 46.
Щоб прикрити ці оборудки до переліку додано ще й кілька розвалених споруд у сільській місцевості – школи, дитсадки, амбулаторії тощо.
І можна не сумніватися, що всі ці об’єкти вже поділені між наближеними до влади бізнесменами і за цей дерибан всі причетні отримають свою частку «зеленої капусти», а наші «доблесні правоохоронці», зазвичай, цього просто не помітять.
Ось так розбазарюється надбання наших батьків і дідів, що розбудували тридцять років тому могутню радянську соціалістичну Україну, де люди мали впевненість у майбутньому.
Богдан СТРІХА
