“Мінрегіон: інститут старост громад потребує вдосконалення” – саме під таким заголовком нещодавно розповсюдив прес-бюлетень Мінрегіонбуд, який за вказівкою закордонних господарів і нав’язував народу України так звану “реформу” так званої “децентралізації”. Редакція газети “Сільське життя” протягом усіх років цієї “реформи” відстоювала думку, що населеним пунктам України потрібні справжні ЕКОНОМІЧНІ реформи, а не зміна вивісок на будівлях місцевих рад.
Наше видання неодноразово звертало увагу й на законодавчу неготовність цієї “децентралізації”. Так, лише останнім часом для “реформаторів” стали несподіванкою проблеми з передачею майна громадам, з існуванням райдержадміністрацій, а зараз і з діяльністю старост. Ми переконані, що “реформу” з “децентралізації” чекає” такий само сумний кінець, як сотень інших “реформ” за роки “незалежності”, які були проведені за “кращими європейськими зразками” та з “урахуванням світового досвіду” – без врахування української специфіки.
Як повідомляє Мінрегіон, інститут старост працює в Україні вже п’ять років, але наразі потребує змін. Тому Мінрегіоном разом з народними депутатами розроблено та подано у парламент законопроєкт, який дозволить наділити селищних старост дійсно ефективними функціями та надасть змогу мешканцям громад впливати на вибір кандидатур старост.
Одна з цілей реформи децентралізації – побудувати дієвий механізм участі кожного учасника громади у місцевому врядуванні. І саме старости мають забезпечувати інтереси тих населених пунктів, що не є адміністративними центрами територіальних громад.
Починаючи з 2016 року, коли інститут старост був запроваджений в Україні, Мінрегіон отримує численні звернення від мешканців громад щодо статусу старост та умов їх призначення. Адже наразі старости призначаються радами за поданням голови громади, нерідко, без урахування думки людей. Подекуди, такі призначення не враховують професійні та особисті якості кандидатів, а пов’язані із «кумівством».
Тому фахівці Мінрегіону та народні депутати розробили необхідні зміни у законодавство, і наприкінці грудня 2020 року у Верховній Раді України було зареєстровано відповідний законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост».
«Саме старости мають бути головною комунікаційною ланкою між мешканцями громади та її керівництвом. Тому дуже важливо, щоб люди мали змогу впливати на вибір кандидатури старости. У новому законопроекті Мінрегіон пропонує, щоб старост затверджувала місцева рада за поданням голови, але тільки після обов’язкового публічного обговорення усіх кандидатур у старостинському окрузі», – наголошує Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.
Змінами також передбачається, що староста не входитиме до виконавчого комітету ради, але буде мати багато повноважень. Зокрема, він матиме право дорадчого голосу, бути присутнім на засіданні виконкому, на сесії, представляти інтереси мешканців свого старостинського округу та брати участь у підготовці пропозицій до проєкту бюджету громади.
До того ж староста звітуватиме не лише перед радою громади, але й перед жителями старостинського округу.
Староста також зможе надавати адміністративні послуги, перелік яких визначить місцева рада. Це дозволить, наприклад, мешканцям віддалених сіл не витрачати час та гроші на поїздку до центра громади.
Натомість, староста не матиме права працювати за сумісництвом, зокрема й на громадських засадах, займатись підприємницькою діяльністю та одержувати від цього прибуток. Проте йому не заборонятиметься викладацька, наукова або творча робота у позаробочий час.
Законопроєктом також передбачено, що громади зможуть формувати старостинські округи, до складу яких входять села, селища та міста, що не є адміністративними центрами громад. Кількість населення округу має становити 1500 осіб, що співвідноситься з найменшою громадою в країні.
Найближчим часом законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост» (№4535) має бути розглянутий Комітетом з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
P.S. Дивно, але чому в американській колоній, де пропагуються “європейські цінності”, не надано право селянам обирати старосту самим безпосередньо? Чому їм його мають призначати зверху? Чи таким чином просто відновлено статус старост часів німецько-нацистської окупації України у 1941-44 роках?
Якщо це так, то можна констатувати, що бандеризація України продовжується повним ходом. І вищою мірою блюзнірства у цьому нинішньої української влади полягає в тому, що цей процес очолює президент-єврей. Слава Україні?
ДО ТЕМИ
На Житомирщині люди перекривали трасу – виступають проти потенційної кандидатки на посаду старости
На Житомирщині люди перекривали трасу – виступають проти потенційної кандидатки на посаду старостиСуспільне Житомир
21 січня жителі села Рея, що під Бердичевом, перекривали трасу Житомир-Могилів Подільський. Люди вийшли висловити свою незгоду з потенційною кандидатурою старости села.
Про це з місця події повідомляє кореспондент Суспільного Дмитро Поліщук. За його оцінкою, трасу перекривали близько пів сотні людей, які безперервно ходили по пішоходному переходу, блокуючи рух автомобілів. Внаслідок цього утворився затор із 50 автівок.
На Житомирщині люди перекривали трасу – протестують проти новопризначеної старости селаСуспільне Житомир
Протестувальники кажуть, що вийшли перекривати дорогу через незгоду щодо можливого призначення старостою села Катерини Лукашової. За їх словами, вони проти цієї кандидатури і хочуть бачити на цій посаді Вадима Рафаловського.
Суспільне.Житомир готове надати можливість озвучити свою позицію всім учасникам події, якщо вони виявлять таке бажання та звернуться до редакції у будь-який зручний спосіб.
Пресофіцер Патрульної поліції Житомирщини Ігор Іванюк у коментарі Суспільному розповів, що причина перекриття патрульним інспекторам невідома.
“21 січня о 12.00 місцеві жителі перекрили дорогу шляхом безперервної ходи по пішохідному переходу. Патрульним поліцейським причину перекриття не пояснили, однак вимагають, щоб до протестувальників прибув голова місцевої об’єднаної громади. Протестувальників десь близько 50 осіб. Періодично вони пропускають автомобілі, які стоять в заторі. Інспектори патрульної поліції здійснюють охорону публічної безпеки. На місці також працює слідчо-оперативна група Бердичівського відділу поліції”, – поінформував Ігор Іванюк.
Голова Гришковецької об’єднаної громади, до складу якої входить село Рея, Ірена Лісова на телефонні дзвінки кореспондентів Суспільного поки що не відповіла.
