Щороку 3 грудня у світі відзначають Міжнародний день людей з інвалідністю, який проголошено Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй у 1992 році. Цей день покликаний привернути увагу до проблем людей з інвалідністю, захисту їхніх прав, гідності та благополуччя; акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у повсякденному житті.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 1 мільярд людей мають певну ваду здоров’я, а це майже 15% населення світу. У людей з інвалідністю вища ймовірність бути безробітним, і загалом, заробляти менше, ніж здорові люди. Статистичні дані свідчать, що зайнятість серед чоловіків-інвалідів (35%) і жінок-інвалідів (20%) нижча, ніж серед людей без інвалідності (у чоловіків – 65%, у жінок – 30%).
В Україні понад 2 мільйони 800 тисяч людей мають статус особи з інвалідністю, з них 151 тисяча – діти. Це 6,1% від загальної кількості населення. І майже 80% осіб з інвалідністю – це люди працездатного віку.
Вчитель-логопед ІРЦ, Коберник Анастасія Леонідівна, щодня кропіткою працею навчає дітей з інвалідністю зростати повноцінними членами суспільства, дає змогу відчувати користь у сучасному світі можливостей.
Люди з вадами досить часто бувають виключені з повноцінного життя громад. Їхня дискримінація набуває різних форм, включно з фізичними і соціальними бар’єрами. Від того, як суспільство ставиться до людей з обмеженими фізичними можливостями, залежить рівень цивілізованості цього суспільства.
Верховною Радою України прийняті базові закони України, які заклали правове підґрунтя для здійснення державної підтримки осіб з вадами здоров’я, вирішення питань їх комплексної реабілітації та інтеграції в суспільство, зокрема Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Цим Законом, насамперед, визначено право на медичну допомогу (безкоштовну або на пільгових умовах), реабілітацію і санаторно-курортне лікування, на освіту, працевлаштування, забезпечення інвалідними візками, протезно-ортопедичними виробами та інше.
Вчитель-дефектолог (сурдопедагог), Кравчук Оксана Іванівна, працюючи з дітками, які мають порушення слуху, навчає їх не тільки математичним поняттям та розвитку мови і мовлення, а, насамперед, соціалізації та легшій адаптації в сучасному просторі. Адже ніхто і не задумується, як людині з обмеженими можливостями існувати в суспільстві без обмежень?
Інвалідність – це не вирок. Практика показує, що люди з інвалідністю можуть бути і стають повноцінними членами суспільства: відмінними фахівцями, політиками, економістами, соціально активними і життєствердними людьми, які надихають багатьох, в тому числі й абсолютно здорових членів нашого суспільства. Втрата такого вагомого потенціалу суттєво збіднює людство.
Міжнародний день людей з інвалідністю є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до людей з особливими потребами.
3 грудня – день людей з інвалідністю. Це не свято! Це день звіту про те, що суспільство зробило для створення рівних можливостей для людей з інвалідністю.
Можливості – обмежені, здібності – безмежні!
