Підвищити зарплати за рахунок скорочення шкіл – як влада хоче заощадити на вчителях.
Українські вчителі, які вже рік домагаються обіцяного підвищення зарплат, знову можуть залишитися ні з чим.
Днями профспілка педагогів повідомила, що Міністерство освіти кулуарно, і без узгодження з учителями розробляє новий проект реформування оплати праці в галузі.
Власне, реформа від міністерства проста – пропонується просто урізати або скасувати ряд надбавок вчителям. Зокрема, доплату за престижність вчительської праці хочуть урізати вдвічі – з 30% від посадового окладу до 15%, а надбавку за педагогічні ступені і звання і зовсім планують скасувати. У Міністерстві пояснюють – на збільшення зарплат вчителям немає грошей.
А Мінфін і зовсім заявив: джерела покриття додаткових витрат в бюджеті відсутні, тому, якщо збільшувати оклади вчителям, то доведеться скорочувати мережу шкіл (і, відповідно, чисельність педагогів). Тобто, або зарплати, або – робота та навчання.
Тим часом, в учительському середовищі вже зріють протестні настрої. Не виключено, що це стало зайвим аргументом для влади, яка готує новий карантин і дистанційку для шкіл вже на жовтень. Адже якщо відправити вчителів по домівках, то, виходить, і доплачувати їм особливо нема за що. А що при цьому буде з навчальним роком і якістю освіти – питання десяте.
Чому вчителів можуть посадити на голодний пайок?
ЗАРПЛАТНА ЕПОПЕЯ
Тема підвищення вчительських зарплат не нова.
Ще в липні, в розпал літніх канікул, профспілка педагогів відправила листи на ім’я голови Міносвіти і прем’єр-міністра, в яких зажадав закласти кошти на доплати педагогам в бюджет на наступний рік. За розрахунками профспілки, на освіту потрібно передбачити 7% ВВП замість менш ніж 6% в цьому році.
Підстави для перегляду вчительських зарплат є.
По-перше, в чинному законі про освіту прописано, що посадовий оклад педагогів має становити в кінцевому рахунку не менше трьох мінімальних зарплат (станом на зараз 15 тисяч гривень), а ставка кожної наступної кваліфікаційної категорії збільшуватися ще на 10%. Для науково-педагогічних кадрів в законі передбачені оклади на 25% вище, ніж у вчителів.
На прописаний в законі рівень зарплат повинні вийти до 2023 року. При цьому, як зазначено в перехідних положеннях до закону, щорічно мінімальний посадовий оклад повинен збільшуватися до 4 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Розпочати поетапне підвищення зарплат повинні були ще рік тому. Але Кабмін Гончарука заморозив цю ідею до кінця 2020 року.
По-друге, є постанова Кабміну Гройсмана №822, за яким з 1 січня 2020 року мінімальний посадовий оклад повинен збільшитися до 3 прожиткових мінімумів (більше 6 тисяч гривень). Це означало, що зарплати вчителів повинні були вирости на 30-70%. Так, молодий учитель, який зараз отримує близько 5,4 тисячі (оклад плюс 10% за престижність праці і 20% за перевірку зошитів) після підвищення повинен отримувати більше 8,7 тисячі.
Педагог з досвідом, у якого зарплати зараз з урахуванням всіх надбавок, близько 8,2 тисяч, повинен отримувати більше 10,5 тисячі. Далі за планом було ще кілька етапів перегляду зарплат: щорічно з 1 січня плюс 0,5 прожиткових мінімуми. В результаті оклад повинен був вийти на рівень в 4 прожиткових мінімуми.
Кабмін Гройсмана прийняв цю постанову вже після виборів, залишивши свого роду “прощальний привіт” новій владі. На той момент вже було зрозуміло, що доплачувати вчителям особливо ні з чого.
Тому мітинги, на які виходили педагоги, вимагаючи підвищення зарплат, так нічим і не закінчилися.
Восени минулого року Кабмін Гончарука поставив постанову Гройсмана на стоп до 1 січня 2021 року. Відповідно, всі терміни поетапного підвищення окладів зрушили.
З 1 січня 2021 року вчителям повинні платити мінімум 3 прожиткових мінімуми (майже 6,6 тисяч гривень). Це тільки оклад, без надбавок, які у вчителів можуть становити до 50% від розміру окладу і більше. У 2022 році мінімальний оклад повинен вирости до 3,5 прожиткових мінімуми, в 2023 році – до 4 прожиткових мінімумів.
Зараз обидві перешкоди – і по зарплатній статті закону про освіту, і за постановою Гончарука – наближаються до закінчення. І потрібно або знову вводити відстрочку вступу цих документів в силу, або виконувати.
Тому педагоги завчасно почали нагадувати про себе, домагаючись, щоб в бюджеті на наступний рік заклали кошти на підвищення зарплат.
ПЕРЕПИШУТЬ ЗАКОНИ, ПОРІЖУТЬ НАДБАВКИ
Але ситуація почала розвиватися зовсім не тим сценарієм, на який розраховували вчителі.
Замість того, щоб шукати гроші на зарплати, Міносвіти стало думати, як “відреформувати” оклади таким чином, щоб не довелося особливо доплачувати.
Причому, як каже заступник голови профспілки освітян Сергій Романюк, все це робилося кулуарно, з учителями не радилися і навіть не поставили їх до відома.
Концепція зарплатної реформи наступна: переписати норми профільних законів (про освіту, про загальну середню освіту) і скасувати постанови Кабміну, що прописують підвищення окладів.
Зокрема, є ідея відкоригувати прикінцеві положення закону про освіту (по яким освітяни мають отримувати по три мінімалки, а стартовий рівень зарплат в цій сфері не може бути нижче 4 прожиткових мінімумів), дописавши, що ці норми діють “лише за умови наявності фінансових можливостей “. Зрозуміло, що в наших реаліях це означає – ніколи.
Ще одна пропозиція – скасувати постанови Кабміну №22 і №36, в яких прописано підвищення посадових окладів педагогам на 10%, а науково-педагогічним кадрам – на 11%. Якби вступила в силу постанова №822, вони відмінилися б автоматично, але зараз, виходить, вони діють.
Влада має намір ґрунтовно пройтися і по надбавках і доплатах.
Так, в ході зарплатної реформи хочуть знизити надбавку за престижність вчительської праці з нинішніх 30% до 15% від окладу. Можуть навіть переписати статтю 24 закону про повну загальну середню освіту (в ній прописано, які надбавки можуть отримувати вчителі) і з усіх доплат залишити тільки за класне керівництво, перевірки зошитів та вчені звання і ступені.
Від такого рішення найбільше постраждають висококласні вчителі, які зараз мають право на доплати. Виходить, що за новою редакцією закону їм взагалі нічого не доплачуватимуть, – пояснюють в профспілці.
В цілому в профспілці освітян з усього того, що відбувається зробили невтішний висновок – влада збирається згорнути законодавчі ініціативи щодо підвищення зарплат вчителям.
РЕАКЦІЯ МІНОСВІТИ
Профільна профспілка вимагає у Міносвіти дати пояснення з приводу підготовки “реформи”.
Реакція міністерства вже є. У МОН заявили, що тема підвищення зарплат зараз проблемна і запуск з 1 січня 2021 року постанови Кабміну Гройсмана №822 зараз під загрозою зриву.
Замість неї Міносвіти і пропонує свою концепцію, яку планує винести на розгляд профільного парламентського комітету вже в цьому місяці. Її суть ми описали вище – порізати майже всі надбавки. При цьому поки незрозуміло, наскільки виросте чистий оклад. Тобто, чи не вийде так, що в результаті вчителі будуть заробляти стільки ж, а то й менше, ніж зараз.
“За інформацією Мінфіну джерела покриття додаткових зарплат в бюджеті відсутні, тому потрібно змінювати структуру зарплати педагогів – збільшувати посадові оклади, але переглянути доцільність деяких надбавок”, – наголошується в листі Міносвіти, яке отримали профспілки.
Ще одна можливість підвищувати зарплати вчителям – оптимізувати навчальні заклади, тобто, закривати малокомплектні школи в селах і невеликих містах. Що, нагадаємо, наша влада і так обіцяла зробити в меморандумі з МВФ.
У Мінекономіки вважають, що питання зарплат бюджетників має вирішуватися з урахуванням фінансових можливостей і без прив’язки до тієї чи іншої професії. Тобто, і вчителі, і чиновники, і лікарі отримуватимуть більше тільки в міру збільшення мінімальної зарплати і перегляду ставок в єдиній тарифній сітці.
У бюджеті на наступний рік оплату працівника першого тарифного розряду пропонується збільшити з нинішніх 2270 гривень до 2670 гривень з 1 січня і 2893 з 1 липня 2021 року. Тобто, оклади бюджетників зростуть приблизно на третину.
Тому на вимогу профспілок пояснити, чи буде збільшення зарплат вчителям з 1 січня 2021 року в Міносвіти відповіли розпливчасто – все залежить виключно від можливостей дохідної частини державного і місцевих бюджетів. Тобто, швидше за все, немає.
За підрахунками Міносвіти, щоб виконати вимоги закону і дати всім педагогам по три мінімалки, з бюджету знадобиться додатково 300 млрд. гривень.
“Навіть найвищий тарифний розряд Єдиної тарифної сітки – 25 (у ректора вузу – 23-24 розряд) з коефіцієнтом 4,51 при нинішньому прожитковому мінімумі становить 9480 гривень, що значно менше трьох мінімальних зарплат”, – навели приклад в міністерстві.
Щоб запустити постанову Кабміну Гройсмана №822 (по якому мінімальна зарплата вчителя – три прожиткові мінімуми або близько 6,5 тисяч гривень), з бюджету додатково знадобиться 50 млрд. гривень (39 млрд. з держбюджету і 11 млрд. з місцевих).
Втім, листування профспілок і Міносвіти отримала несподіване продовження.
Днями на сайті міністерства з’явилася офіційна заява, в якій говориться, що “МОН зацікавлене у введенні в дію постанови Кабміну №822”.
Цю позицію, нібито, підтримали і члени профільного парламентського комітету, запропонувавши звернутися до уряду з проханням передбачити в бюджеті на 2021 рік кошти на її реалізацію (тобто, 50 млрд. грн додатково).
З приводу “зарплатної реформи” в міністерстві теж відступили, помітивши, що це тільки пропозиції, а не “остаточна концепція”.
Тобто, очевидно влада побоюється широкого резонансу зарплатної теми і її удару по рейтингах, що явно недоречно напередодні місцевих виборів. Тому вирішили в черговий раз пообіцяти вчителям “пролобіювати” їх зарплати, а там – як вийде.
“Міносвіти може не погодити проект рішення Кабміну про перенесення термінів вступу в силу постанови №822 на 1 січня 2022 року, тоді вона автоматично почне діяти вже з 1 січня 2021 року. Плюс – на Кабміні вимагати виділити додатково 50 млрд. гривень і паралельно працювати з народними депутатами, переконуючи їх підтримати бюджет з такими нормами “, – говорить юрист в сфері освіти Андрій Черних.
Але чи будуть МОН і Кабмін відстоювати інтереси освітян або відбудуться черговими обіцянками – поки неясно.
Замість збільшення – карантин?
Варто відзначити, що ситуація в школах зараз і так непроста. На тлі початку нового “карантинного” навчального року, коли вчителям доводиться за свої гроші купувати маски і антисептики, стежити, щоб діти “не товпилися” та ще й дезінфікувати на перервах клавіатуру і парти, новина про те, що ніякого підвищення зарплат не буде справила ефект бомби, що розірвалася.
За словами директора столичної школи №141 Юрія Кінькова, молодий учитель отримує зараз практично стільки ж, що і технічка – близько 5 тисяч гривень. І тільки вчителі з великим досвідом і званнями, а також великим навчальним навантаженням (до 27-29 уроків на тиждень замість 18, передбачених окладом) можуть заробляти до 16 тисяч гривень.
“Але робочий день такого педагога може тривати 12-14 годин, адже потрібно не тільки вести уроки, але і готуватися до них, перевіряти зошити. Якщо урок триває 45 хвилин, то перевірка зошитів може зажадати 2-3 годин. Тому вчителі йдуть – в приватні школи, репетиторство, інші професії. Уже практично немає припливу свіжої крові – випускники педвузів отримують дипломи і влаштовуються в інших галузях. Окрема тема – престижність самих педвузів. Не секрет, що туди часто йдуть абітурієнти з найнижчими балами ЗНО, “непрохідними” в інших університетах. Про який рівень освіти ми можемо говорити. З підвищенням зарплат країна спізнилася років на 15. А якщо зараз не “наздогнати”, буде йти подальший відтік кадрів, і через кілька років взагалі вчити буде нікому “, – зазначає Кінько
.
За його словами, можливо, деякі надбавки можна було б включити в підвищені оклади. Але при цьому краще вказати їх конкретні, і головне, адекватні розміри.
“Скажімо, нинішня надбавка за перевірку зошитів в 25% від окладу це дуже мало, так як ця робота вимагає великих витрат часу. За класне керівництво також повинні доплачувати не менше 2,5-3 тисяч гривень”, – говорить Кінько.
Деякі вчителі, з якими поспілкувалася “Країна”, не проти, щоб зарплати підвищували за рахунок оптимізації шкіл. “Школи на 50-70 дітей ми не можемо собі дозволити. З одного боку, це трагедія для місцевого населення, з іншого – в країні криза. Зате з’явиться можливість заощадити на утриманні приміщення і підвищити зарплати освітянам”, – зазначив директор однієї з київських шкіл . Правда, при цьому він не впевнений, що “цей спосіб дасть велику економію. За рахунок скорочення шкіл можна підвищити зарплати хіба що на 200-300 гривень”, – підрахував він.
Як видно, ідея “оптимізації шкіл”, на яку влада підписалася в меморандумі з МВФ, має своїх прихильників і в учительському середовищі, особливо в столиці і великих містах (яким в теорії оптимізація не загрожує).
Тобто, ситуація в педагогічному співтоваристві зараз вкрай неоднорідна і неспокійна. Всі чекають підвищення окладів, причому, буквально будь-яким шляхом.
Не виключено, що таке загострення пристрастей стало одним з аргументів відправки шкіл на новий карантин і дистанційку. Як ми вже писали, такий варіант проробляється вже на жовтень і пов’язаний як з епідемією, так і з бажанням зекономити, в тому числі, на окремих доплатах педагогам.
strana.ua
P.S. І все це відбувається за повної пасивності українських вчителів, які, як бачимо, в душі своїй є рабами, які й виховують у школах таких само духовних рабів, які й потрібні американській колонії під назвою Україна та плантаторам у Європі, а також нацистсько-бандерівських “патріотів”.
